Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шелест Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Шелест Т. М. Сучасні аспекти розвитку маркетингової клієнт-стратегії морських навчальних закладів [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - 2014. - № 4. - С. 165-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znptdau_2014_4_30 | ||
| 2. | 
Коба В. Г. Аналітична оцінка міжнародного ринку праці моряків [Електронний ресурс] / В. Г. Коба, Т. М. Шелест // Водний транспорт. - 2015. - Вип. 1. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodt_2015_1_15 | ||
| 3. | 
Шелест Т. М. Передумови застосування стейкхолдер-менеджменту на ринку підготовки моряків [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест // Інноваційна економіка. - 2016. - № 1-2. - С. 206-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_1-2_35 | ||
| 4. |
Коба В. Г. Економічні аспекти підготовки моряків в Україні [Електронний ресурс] / В. Г. Коба, Т. М. Шелест // Водний транспорт. - 2016. - Вип. 2. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodt_2016_2_15 | ||
| 5. | 
Мамалуй А. А. Фазовые превращения в дисперсионно стареющих сплавах в прецизионном приборостроении [Електронний ресурс] / А. А. Мамалуй, Н. Б. Фатьянова, Т. Н. Шелест, А. Я. Дульфан // Проблемы машиностроения. - 2010. - Т. 13, № 4. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PMash_2010_13_4_13 | ||
| 6. |
Мамалуй А. А. Влияние электрофизических способов обработки на формоустойчивость дисперсионно стареющих сплавов прецизионного приборостроения [Електронний ресурс] / А. А. Мамалуй, Н. Б. Фатьянова, Т. Н. Шелест, А. Я. Дульфан // Проблемы машиностроения. - 2010. - Т. 13, № 5. - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PMash_2010_13_5_11 | ||
| 7. | 
Клюй М. І. Вплив активних обробок на фотоелектричні характеристики структур на основі плівок CdTe [Електронний ресурс] / М. І. Клюй, В. П. Костильов, А. М. Лук’янов, А. В. Макаров, В. В. Черненко, Г. С. Хрипунов, Н. М. Харченко, А. В. Меріуц, Т. М. Шелест, Т. А. Лі, А. М. Клюй // Український фізичний журнал. - 2012. - Т. 57, № 5. - С. 538-545. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhJ_2012_57_5_10 Досліджено фотоелектричні характеристики структур ITO/CdTe, виготовлених за допомогою методу термічного вакуумного випаровування та шляхом осадження у квазізамкненому об'ємі до та після різних обробок. Частина зразків проходила "хлоридну" обробку, інша - відпал на повітрі. Після цього проведено обробку зразків у плазмі водню та нанесення на них тонкої алмазоподібної плівки (АПП). Показано, що проведення "хлоридної" обробки структур ITO/CdTe призводить до збільшення дифузійної довжини носіїв заряду у шарі CdTe. Проведення термовідпалу не впливає на значення дифузійної довжини носіїв заряду у шарі CdTe, але значно підвищує фоточутливість, що свідчить про зменшення на поверхні шару CdTe швидкості поверхневої рекомбінації. Шляхом комбінації термовідпалу, "хлоридної" обробки, плазмової обробки у водні та нанесення тонких АПП одержано збільшення довжини дифузії носіїв заряду у шарі CdTe в усіх досліджуваних структурах ITO/CdTe. На структурах ITO/CdTe, одержаних термічним вакуумним випаровуванням, обробка у плазмі водню призводила до значного збільшення спектральної чутливості в діапазоні довжин хвиль 400 - 800 нм, а на структурах, які пройшли "хлоридну" обробку, значне збільшення спектральної чутливості досягалось після обробки у плазмі водню і нанесення АПП. | ||
| 8. | 
Шелест Т. М. Соціально-економічна ефективність взаємодії стейкхолдерів при підготовці моряків [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест. // Ефективна економіка. - 2016. - № 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2016_3_36 | ||
| 9. |
Коба В. Г. Економічні аспекти підготовки моряків в Україні [Електронний ресурс] / В. Г. Коба, Т. М. Шелест // Водний транспорт. - 2018. - Вип. 1. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodt_2018_1_15 | ||
| 10. | 
Власова В. П. Проактивне управління проектами в системі підготовки моряків [Електронний ресурс] / В. П. Власова, Т. М. Шелест // Бізнес Інформ. - 2018. - № 12. - С. 471-476. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_12_70 Проведено аналіз стану підготовки моряків в Україні. Окреслено основні проблеми та напрямки їх вирішення при підготовці моряків у вищих морських навчальних закладах (ВМНЗ). Досліджено поняття "проактивність" та "проактивне управління"; надано авторське розуміння проактивного управління в системі підготовки моряків. При проактивному управлінні першочерговим завданням є оптимальне поєднання класичної морської освіти з компіютерними технологіями таким чином, щоб рівень підготовки став вищим, спектр послуг розширився, а собівартість надання освітніх послуг зменшилася. На перший план авторами висуваються VR- та AR-технології. Акцентовано увагу на тому, що фінансовий бік упровадження проактивного управління вимагає досить значних витрат, але в результаті виграють всі стейкхолдери, бо ці витрати забезпечать використання потенціалу існуючих можливостей на глобальному морському ринку. Визначено, що впровадження проактивного управління в системі підготовки моряків буде активнішим, якщо між ВМНЗ і судноплавними компаніями будуть налагоджені партнерські відносини. | ||
| 11. | 
Морозов В. В. Модель інформаційної взаємодії в проектах створення дистанційного навчання на основі віртуальної реальності [Електронний ресурс] / В. В. Морозов, Т. М. Шелест, М. В. Проскурін, Г. В. Гусак // Управління розвитком складних систем. - 2019. - Вип. 37. - С. 144-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urss_2019_37_25 | ||
| 12. | 
Шелест Т. С. Тематична спрямованість публікацій у бібліотекознавчій періодиці [Електронний ресурс] / Т. С. Шелест // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2019. - № 2. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2019_2_7 | ||
| 13. | 
Проскурін М. В. Модель системи управління ІТ-проектами на основі машинного навчання [Електронний ресурс] / М. В. Проскурін, В. В. Морозов, Т. М. Шелест // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Серія : Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. - 2019. - № 1. - С. 42-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vntux_ctr_2019_1_9 | ||
| 14. |
Шелест Т. М. Формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств: теоретичні аспекти [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест // Бізнес Інформ. - 2021. - № 4. - С. 294-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2021_4_43 Мета роботи - консолідація теоретичних аспектів формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств. За результатами проведеного дослідження виявлено, що сучасні промислові підприємства знаходиться в кризовому стані, що обумовлює необхідність розробки економічно обгрунтованої програми їх реформування, концентруючись на розширенні інноваційно-технологічної діяльності та збільшенні обсягу інвестицій в реальний сектор економіки, а також підвищенні ефективності їх використання. Визначено, що необхідність проведення дослідження, а саме, формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств, визначається її роллю в прискоренні темпів зростання суспільного виробництва, підвищенні якості продукції та збільшенні науково-технічного прогресу, що є головними напрямками економічної стратегії, планування та прогнозування виробництва. Результати проведеного аналізу економічної сутності понять "управління", "система", "система управління", "інновації", "розвиток" та "інноваційний розвиток" надали можливість визначити, що система управління інноваційно-орієнтованим розвитком підприємств - це упорядкована сукупність взаємодії елементів, яка направлена на безперервний і комплексний процес упровадження нововведень для формування ефективної діяльності в стратегічній перспективі, з урахуванням факторів внутрішнього та зовнішнього середовища та законів розвитку суспільного виробництва, спрямованих на концентрацію, паралельність, адаптивність і ритмічність системи управління підприємствами. | ||
| 15. |
Шелест Т. М. Теоретико-концептуальні аспекти кластеризації як основа інноваційного розвитку промислових підприємств [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест // Бізнес Інформ. - 2021. - № 5. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2021_5_12 Мета роботи - формування теоретико-концептуальних аспектів кластеризації як основи для інноваційного розвитку промислових підприємств у сучасних трансформаційних умовах господарювання. За результатами проведеного дослідження виявлено, що процес кластеризації спрямований на формування інноваційної системи, тобто поєднання науки та виробництва, що забезпечує трансформацію нових знань у конкурентоспроможні товари та послуги. Створення кластерних об'єднань надасть можливість органам державної влади та місцевого самоврядування стимулювати інноваційно-орієнтований розвиток вітчизняних промислових підприємств за рахунок формування регіональної економічної системи, в якій суб'єкти господарювання різних галузей і форм власності створюють організаційно-економічні об'єднання постачальників і споживачів продукції та послуг на основі міжнародних стандартів управління. Інноваційно-орієнтований розвиток України показує, що при наявному науковому потенціалі ми неприпустимо відстаємо за часткою інтелектуальної власності в суспільному багатстві та ВВП. Причинами цього є, насамперед: недостатнє бюджетне фінансування; низький попит на інновації з боку бізнесу; низький рівень розвитку інноваційного підприємництва та інноваційної інфраструктури; фіскальне, а не стимулююче оподаткування високий рівень корупції; недоступне кредитування та нестабільна система; страхування технологічних і комерційних ризиків. На основі проведеного дослідження запропоновано концепцію кластеризації як основу інноваційно-орієнтованого розвитку промислових підприємств. Процес кластеризації вирішує багато проблем, формує інституційну основу для створення постіндустріальної інформаційної економіки, посилюючи фінансову конкурентоспроможність регіонів і вирішуючи їх соціально-економічні проблеми. | ||
| 16. | 
Шелест Т. М. Стратегічні орієнтири формування системи управління інноваційно-орієнтованим розвитком промислових підприємств [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест // Економічний вісник Дніпровської політехніки. - 2021. - № 1. - С. 210-218. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2021_1_23 | ||
| 17. | 
Чобіток В. І. Система управління промисловими підприємствами в умовах інноваційного розвитку: науково-практичні аспекти оцінки [Електронний ресурс] / В. І. Чобіток, Т. М. Шелест // Проблеми економіки. - 2021. - № 2. - С. 169-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2021_2_20 Мета роботи - формування науково-практичних аспектів оцінки системи управління промисловими підприємствами (ПП) в умовах інноваційного розвитку. За результатами дослідження можна сказати, що ефективна система управління інноваційно-орієнтованим розвитком ПП направлена на здатність бути гнучкими та мати довгострокову стійкість до впливу факторів навколишнього середовища в коротко- та довгостроковій перспективі, що забезпечує трансформацію до якісних перетворень, адаптованих до цих впливів. Запропоновано методику оцінки системи управління ПП в умовах інноваційного розвитку, що включає такі етапи: підготовчий етап; інформаційний етап; аналітичний етап; дослідницький етап; рекомендаційний етап. Ефективний розвиток вітчизняних ПП прямо пропорційно залежить від формування системи управління, яку оцінено за такими напрямами: фінансово-економічне забезпечення; кадрово-перспективне забезпечення; управлінсько-результативне забезпечення; організаційно-виробниче забезпечення; інформаційно-аналітичне забезпечення. В результаті дослідження розраховано інтегральні показники системи управління ПП за 2015 2019 рр., які свідчать про те, що активна цифровізація економіки вимагає від керівництва ПП формувати інноваційні орієнтири розвитку для підвищення рівня їх конкурентоспроможності. | ||
| 18. | 
Хрипунов М. Г. Метод активації плівок телуриду кадмію для формування ефективних сонячних елементів [Електронний ресурс] / М. Г. Хрипунов, Г. С. Хрипунов, А. І. Доброжан, Т. М. Шелест, С. С. Кривоніс // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Серія : Нові рішення в сучасних технологіях. - 2022. - № 1. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vntuhpi_2022_1_6 | ||
| 19. | 
Шелест Т. М. Ефективність інноваційно-орієнтованого розвитку суб'єктів господарювання в умовах цифрових трансформацій [Електронний ресурс] / Т. М. Шелест // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. - 2021. - Вип. 13. - С. 135-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhMv_2021_13_16 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |